З 1 вересня 2023 року Православна церква України і Українська греко-католицька церква відзначають нерухомі свята за новоюліанським календарем. Різдво Христове в цьому календарі припадає на 25 грудня, Богоявлення, у народі Водохреща, — на 6 січня. Закон № 3258-IX від 14 липня 2023 року залишив у Кодексі законів про працю одну дату Різдва — 25 грудня, а січневу прибрав.
Через цей зсув стара прив’язка зимових свят до середини січня вже не збігається з більшістю церковних оголошень і з державним календарем. Частина громад і далі служить за юліанським стилем: у них Різдво лишається 7 січня, а Водохреща — 19 січня. Один вислів без дат може вказувати на різні тижні.
Якщо у розкладі, шкільній записці чи довідці стоїть «на зимові свята», спершу варто з’ясувати, чи йдеться про Святки. У цьому значенні це не будь-який зимовий вихідний, а період від Різдва Христового до Богоявлення.
З’ясуйте, що називають зимовими святами
У цьому матеріалі вислів «зимові свята» означає Святки. Це не довільний список ярмарків, канікул і корпоративів між груднем і лютим. Святки — усталена назва святкового проміжку після Різдва Христового до Богоявлення.
Церква віддавна тримає ці дні святковими. Турський собор 567 року назвав святковими всі дні від Різдва до Богоявлення. У слов’янській народній традиції той самий проміжок отримав побутові імена: Святки, Святі дні, інколи Коляда. Українська Вікіпедія фіксує «зимові свята» саме як цей період, з межами від 24 грудня до 6 січня, а не як синонім усього зимового календаря.
Плутанина починається там, де оголошення вживає вислів широко: «знижки на зимові свята», «графік на зимові свята». Тоді слово вже не називає Святки, а просто зимовий сезон. Щоб не змішати два вживання, дивіться, чи поряд стоять Різдво, Святвечір, Водохреща або конкретні числа грудня й січня.
Окремий день усередині періоду не замінює назви цілого. Новий рік 1 січня, Щедрий вечір 31 грудня чи пам’ять святого Василя входять у ці дати за новим календарем, але самі по собі не є визначенням зимових свят. Визначення тримається на двох краях: Різдві й Богоявленні.
Визначте календарні межі Святок
Календарна межа, яку для цього значення подають довідники, — від 24 грудня до 6 січня. 24 грудня — Святвечір, вечір напередодні Різдва. 25 грудня — Різдво Христове за новоюліанським і григоріанським календарем. 6 січня — Богоявлення, завершення цього ланцюжка для громад, які перейшли на новий стиль.
Церковний рахунок часто звучить трохи інакше: дванадцять днів від Різдва 25 грудня до Богоявлення 6 січня. Православна церква України пояснює святковий період саме так і називає його також святками, тобто святими днями. Народна формула «від зірки до води» додає вечір 24 грудня: від першої зірки на Святвечір до освячення води на Водохреща.
- 24 грудня — Святвечір, початок народного відліку
- 25 грудня — Різдво Христове, початок церковних дванадцяти днів
- 6 січня — Богоявлення, кінець періоду за новим календарем
Дванадцять днів рахують не завжди однаково, і це не два різні свята. Якщо почати з 25 грудня і йти до вечора 5 січня, виходить дванадцять діб, а 6 січня вже саме Богоявлення, яке замикає період. Якщо взяти народні межі від Святвечора 24 грудня до Водохреща 6 січня включно, у календарі стоїть чотирнадцять дат. Обидва рахунки описують той самий шлях від Різдва до Водохреща.
Важливо: дата 6 січня замикає Святки лише в новому календарі. У юліанському стилі цей день є Святвечором перед Різдвом 7 січня, а не Водохрещем. Без підпису календаря число саме по собі нічого не вирішує.
Для громад старого стилю весь ланцюжок зсунутий на 13 днів. Святвечір тоді 6 січня, Різдво — 7 січня, Водохреща — 19 січня. Довжина періоду та сама. Міняється лише те, на які числа григоріанського календаря вона лягає.
Розберіться в назвах цього періоду
Святки і Святі дні — одна назва у двох формах. «Святки» — скорочення від «святі дні»: дні, які церква й звичай тримають святковими між двома великими святами. Обидва слова вказують на період, а не на окрему страву, пісню чи обряд.
Коляда вужча і ширша водночас, тому її легко сплутати зі Святками. У частині слов’янських мов Коляда, зокрема білоруське «Каляды», називає весь святковий проміжок. В українському вжитку Коляда частіше означає ніч із 24 на 25 грудня і саме колядування — обхід із піснями на Різдво. Пісні можуть лунати і пізніше, аж до Водохреща, але це вже тривалість звичаю, а не друга дата свята.
Це схоже на слово «вихідні»: ним називають і суботу з неділею, і будь-який день, коли ви не працюєте. Аналогія перестає працювати там, де в тексті стоять числа. «Вихідні 24–26 грудня» — уже не весь тиждень, так само «Коляда 24 грудня» не означає автоматично всі Святки до 6 січня.
Три назви не ділять період на три різні свята. Святки і Святі дні покривають увесь проміжок. Коляда в українській мові найчастіше вказує на різдвяний край цього проміжку і на пісенний звичай, а в ширшому слов’янському вжитку може називати ті самі дні цілком. Якщо в оголошенні стоїть лише «Коляда» без дат, надійніше звірити, чи мають на увазі вечір 24 грудня, чи весь шлях до Водохреща.
Перевірте, який період мають на увазі
До 2023 року оголошення «на зимові свята» в Луцьку майже завжди тягнуло думки до початку й середини січня: Різдво 7-го, Водохреща 19-го. Після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар той самий вислів у церковній афіші чи міській довідці часто означає кінець грудня і перший тиждень січня. Змінився якір календаря, не довжина проміжку: як і раніше, це шлях від Різдва до Богоявлення.
Перевірка коротка. Якщо поряд є «24 грудня», «Святвечір», «25 грудня» або «до 6 січня», ідеться про Святки нового календаря. Якщо поряд «7 січня», «19 січня» або «старий стиль», це той самий період, зсунутий на 13 днів. Якщо дат немає зовсім, вислів може означати і Святки, і просто зимові канікули.
Світський заклад і парафія не зобов’язані мати на увазі одне й те саме. Школа чи комунальна служба частіше орієнтується на державний календар, де Різдво стоїть 25 грудня. Церковна афіша залежить від того, який стиль тримає громада. Обидва прочитання законні, поки автор не написав чисел.
Візьміть оголошення школи або жеку: «графік змінюється на зимові свята». Без чисел ви не знаєте, чи 2 січня входить у цей графік. За новим церковним календарем 2 січня — середина Святок, між Різдвом 25 грудня і Водохрещем 6 січня. За старим стилем 2 січня ще до Святвечора 6 січня, тобто поза Святками.
Надійний порядок такий: виписати дві дати з тексту, якщо вони є; якщо немає — звірити, який календар тримає установа. Для світського закладу орієнтир державного календаря — Різдво 25 грудня. Водохреща 6 січня в переліку святкових днів Кодексу законів про працю не стоїть, тож межа «до 6 січня» там буде церковною, а не трудовою.
Що це означає для вас
Якщо в оголошенні написано «зимові свята» без чисел, уточніть період в автора: для цього значення найчастіше мають на увазі 24 грудня – 6 січня за новим календарем. Не ставте побутові плани на весь січень, поки не побачите дати або підпис стилю — нового чи юліанського.
