20 вересня 2026 року життя старшого сержанта Павла Коломійчука обірвалося внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в районі села Дмитрівка Синельниківського району Дніпропетровської області. Йому було 33 роки. Він був головним сержантом реактивної артилерійської батареї військової частини А4935.
Павло не був ковельчанином, але Ковель є рідним домом його дружини. Саме тут його поховали на Алеї Героїв міського кладовища, заявив очільник громади Ігор Чайка. Народився він 30 серпня 1993 року в Приморському краї Росії, де тоді проходив військову службу його батько. Згодом родина повернулася в Україну, до Звягеля на Житомирщині, де минули дитинство і юність Павла.
Після школи він вступив до Рівненського державного гуманітарного університету, обравши професію актора драматичного театру і кіно. У студентські роки в Рівному зустрів ковельчанку Ірину; ще студентами вони одружилися. Після університету працював у міжнародній мережі магазинів «ЮСК» у Луцьку, згодом у Чернівцях.
Повномасштабна війна застала молоду сім’ю в Чернівцях, коли вони чекали на народження доньки. Дівчинка з’явилася на світ у березні 2022 року під час повітряної тривоги. 6 жовтня 2023 року Павла мобілізували до Збройних Сил. Він пройшов підготовку в Україні та у Великій Британії і свідомо обрав службу в морській піхоті. Бойовий шлях проліг через напрямки Сумщини, Херсонщини та Дніпропетровщини.
Лише минулого тижня він склав виснажливий іспит і здобув право носити блакитний берет українського морського піхотинця. Днями Павло з побратимами мав вирушати по автомобіль, придбаний спільними зусиллями для потреб підрозділу.
Ігор Чайка висловив співчуття дружині Ірині, доньці Юлечці, батькам Павла — Марії Панасівні та Володимиру Миколайовичу, бабусі, братові Артему з родиною, батькам Ірини — Людмилі Володимирівні та Сергію Семеновичу, усій родині, друзям і побратимам.
