Увечері 21 листопада 2013 року кілька десятків людей зібралися на Театральному майдані Луцька — так місто долучилося до протесту, який уже почався в Києві. За три дні, 24 листопада, тут було майже дві тисячі лучан, а 27 листопада — приблизно вдвічі більше. Саме цю площу в розмовах і в пошуку називають майдан Луцьк, хоча табличка на ній інша, а окрема площа Героїв Майдану лежить зовсім не тут.
Плутанина коштує часу. Людина їде покласти квіти до стенда пам’яті, шукає касу театру або місце для автівки — і опиняється біля РАЦСу на перехресті проспектів Соборності та Молоді. Або навпаки: чекає мітинг на «майдані Героїв» і не бачить, що збір оголосили біля пам’ятника Лесі Українці.
Нижче — сім тверджень, які лучани повторюють найчастіше, і те, як площа влаштована насправді: де вона стоїть, що на ній лишилося від 2013–2014 років, як працює парковка і куди звертатися, якщо родина хоче додати світлину на стенд.
Це площа Героїв Майдану
Головний громадський простір міста — Театральний майдан. Він лежить на перетині семи вулиць: Винниченка, Лесі Українки, Градного узвозу, проспекту Волі, Словацького, Шевченка і Богдана Хмельницького. Поруч Волинський академічний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка за адресою майдан Театральний, 1, центральний універмаг, готель «Україна» і комплекс бернардинів.
Площа Героїв Майдану — інше місце. До 1 березня 2014 року вона була безіменним перехрестям проспекту Соборності та проспекту Молоді. Рішенням Луцької міської ради від 26 лютого 2014 року № 55/17 їй і скверу за будівлею РАЦСу дали назву на честь загиблих учасників Євромайдану. Тролейбуси туди ходять, але мітинги, концерти до Дня міста, акцію «Українська вишиванка» і вшанування 20 лютого збирають на Театральному.
Поширена помилка виглядає буденно: у навігаторі набирають «майдан», додаток підказує площу Героїв Майдану, людина виходить біля РАЦСу і не знаходить ні пам’ятника Лесі, ні фотостенда. Правильно шукати «Театральний майдан» або «майдан Театральний, 1» — це адреса театру і найнадійніший орієнтир.
У центрі стоїть Шевченко
Центральний монумент площі — пам’ятник Лесі Українці. Його відкрили 19 серпня 1977 року, коли майдан уже набув нинішнього контуру. Погруддя Тараса Шевченка на площі теж є, як і меморіальна дошка математику Михайлові Кравчуку, але це не домінанта простору. Театр носить ім’я Шевченка, тому назва будівлі й силует пам’ятника в центрі легко зливаються в одну картинку.
Оновлювали монумент Лесі під час реконструкції 2010–2011 років, коли асфальт замінили плиткою, а будівлю театру перебудували. Якщо домовляєтеся про зустріч «біля Шевченка», уточніть, який саме пам’ятник маєте на увазі: у місті їх більше одного, а на цьому майдані видно здалеку саме постать Лесі.
Площа завжди була з театром
Нинішній вигляд склався у 1970-х, а не «віддавна». Наприкінці XVIII століття тут було місце військових зборів — Марсове поле, згодом Парадний майдан. У 1908 році влаштували публічний сад із рідкісними деревами; з 1913 року вхід коштував 5 копійок або карбованець за сезонний квиток на родину. У різні роки в саду стояли пам’ятники Пілсудському, Сталіну, Леніну.
У 1971 році спроєктували новий міський майдан із театром і фонтаном. План частково зберігав насадження, але майже весь парк вирубали під будівництво. Стаціонарне приміщення театру відкрили 1977 року, тоді ж винесли транзитний рух на північний край площі. Сучасна плитка — вже з реконструкції 2011-го, а не з радянського проєкту.
Євромайдан зібрав лише десятки
Десятки — це перший вечір. За матеріалами misto.media, 21 листопада 2013 року пізно ввечері на Театральному майдані було кілька десятків людей, 22 листопада вийшла переважно молодь громадських організацій. Далі рахунок пішов на тисячі: близько двох тисяч 24 листопада і приблизно вдвічі більше 27 листопада. Мешканці носили чай, каву і теплі речі, на площі поставили сцену.
Після силового розгону київського майдану в ніч на 30 листопада луцький збір змінив тон. 20 лютого 2014 року від кулі снайпера в Києві загинув 21-річний Василь Мойсей. За даними Волинської обласної адміністрації, які наводило Суспільне Луцьк, під час Революції Гідності загинули семеро волинян: Василь Мойсей, Едуард Гриневич, Сергій Байдовський, Іван Тарасюк, Олександр Бадера, Віктор Хом’як і Юрій Сидорчук. Щороку 20 лютого вшанування починається біля фотостенда на Театральному майдані, звідти хода йде на меморіал «Вічна Слава» проспектом Василя Мойсея.
Революційна сцена досі на місці
Сцену Євромайдану прибрали ще восени 2014 року. Її поставили без повного пакета документів, міська рада погоджувала тимчасове стояння до кінця 2013-го. У листопаді 2014-го виконавчий комітет визнав, що конструкція відпрацювала своє, і її демонтували перед новорічним оформленням площі. Намети й бочки з вогнем, які з’являлися на річницю, теж були разовими.
Те, що лишилося постійним, — пам’ятні фотостенди. Перший банер Героям Небесної Сотні і загиблим лучанам поставили наприкінці грудня 2014 року. Пізніше конструкцію замінили стелою. Шукати «ту саму сцену» на площі немає сенсу: орієнтир нинішніх урочистостей — стенд біля пам’ятника, а не дерев’яний поміст.
Парковка біля майдану безкоштовна
З 16 липня 2025 року майданчик на Театральному майдані платний. За повідомленням ВолиньPost, тариф — 30 гривень за годину, режим роботи щодня з 7:30 до 21:00. Площа парковки близько 900 квадратних метрів, 64 місця, з них 20 безкоштовних. Поза цими годинами і на безкоштовних місцях правило інше, але розраховувати, що «в центрі як раніше» можна стати будь-де, уже не вийде.
Громадський транспорт зручніший за пошук вільного місця ввечері перед виставою. Через Театральну площу йде, зокрема, тролейбус 15А у зв’язці ЦУМ — кінотеатр «Луцьк». Актуальний інтервал варто звіряти з графіком на сайті Луцької міської ради: у червні 2026-го місто публікувало розширені розклади електротранспорту. Пішки від Верхнього замку до майдану — близько 15–20 хвилин униз до центру.
Стенд пам’яті вже не змінюють
Місця на старому стенді не вистачає, і його якраз переробляють, а не закривають. Конструкція довша за 22 метри і складається з трьох частин: «Герої Небесної Сотні», «Загинули за єдність України» та «Герої нескореної України». Восени 2025 року комунальне підприємство «Луцькреклама» почало розширення: блок Небесної сотні планували змістити, а на звільненому місці кріпити нові світлини захисників. У листопаді 2025-го роботи вже йшли, частину фото знімали для перенесення на нову дошку.
Навесні 2026 року в місті знову говорили, чи не винести стелу з центру. Родини загиблих і частина громадських організацій проти: Театральний майдан дає найбільший щоденний потік людей. Окремого рішення про повне перенесення станом на квітень 2026-го не ухвалили. Родина, яка хоче розмістити світлину, подає заяву до Луцької міської ради — так описували порядок у міських коментарях літа 2025 року, коли на черзі були десятки фотографій.
Орієнтир перед виходом на площу
Якщо їдете на виставу, ставте в навігатор майдан Театральний, 1. Каса театру працює в будівлі, дитячі квитки на денні покази часто в діапазоні 100–150 гривень, вечірні дорослі — від 150 гривень, точну ціну й час показу дивіться в афіші театру на тиждень наперед. Автівку ставте на платний майданчик до 21:00 або йдіть від зупинки тролейбуса.
Якщо мета — вшанування, приходьте на Театральний майдан до фотостенда, а не на площу Героїв Майдану біля РАЦСу. 20 лютого збір традиційно починається тут, далі частина людей іде на «Вічну Славу». Квіти й лампадки кладуть біля стели, окремої скриньки на площі немає.
Якщо родина хоче додати фото на стенд, заяву готуйте до Луцької міської ради, не до театру і не до РАЦСу. Розгляд залежить від вільного місця на конструкції: у 2025-му черга вже була довшою за поточну дошку, тому розширення якраз під це і запускали. Копію документів і якісне фото краще мати одразу, щоб не ходити двічі.
Що це означає для вас
Для зустрічі, вистави чи пам’ятного візиту обирайте Театральний майдан біля пам’ятника Лесі Українці, а площу Героїв Майдану лишайте для справ у РАЦСі на проспекті Соборності. Парковку з 16 липня 2025 року рахуйте по 30 гривень за годину з 7:30 до 21:00 — або їдьте тролейбусом до зупинки на площі.
