Портрет Ісаака Ньютона на темному тлі
Цікаві факти

Ісаак Ньютон: кому приписують історію про яблуко?

Текст: 6 хв читання

  • Історію про яблуко пов’язують з Ісааком Ньютоном. Але ранні записи не підтверджують, що плід упав йому на голову: Ньютон розповідав про яблуко, яке впало з дерева.
  • Тут важливо розділити дві версії. У переказах сучасників Ньютон бачить, як яблуко падає, і міркує про тяжіння. Удар по голові — пізніша деталь, якої ранні записи не містять.
  • Сам Ньютон не згадує яблуко у «Математичних началах натуральної філософії» 1687 року. Тож коротка відповідь така: яблуко пов’язують із Ньютоном, але не можна стверджувати, що воно влучило йому в голову.

Кому приписують історію про яблуко?

  • Історію приписують Ісааку Ньютону, англійському математику й фізику. Він народився 1643 року у Вулсторпі, графство Лінкольншир, і помер 1727 року. Саме його ім’я стоїть у підручниках поруч із падаючим яблуком і законом всесвітнього тяжіння.
  • Щоб не змішувати переказ і науковий результат, тримайте в голові три речі: Ньютон — історична особа; анекдот він розповів на схилі літ кільком знайомим; закон опублікував у «Началах» 1687 року. Якщо садовий епізод датувати 1665–1666 роками, між ним і публікацією минуло близько двох десятиліть.
  • Іншого вченого, якому приписують історію про яблуко на голові, у цьому переказі немає. Галілей раніше описав падіння тіл, а Роберт Гук сперечався з Ньютоном про пріоритет у ідеї тяжіння. Проте яблуко в записах пов’язане саме з Ньютоном.
  • Якщо назвати замість нього інше ім’я, ви відповісте вже на інше запитання.

Чи впало яблуко Ньютону на голову?

  • У популярній версії Ньютон сидить під яблунею, плід б’є його по голові — і закон тяжіння одразу стає зрозумілим. Так сцену часто малюють у дитячих книжках: удар, здивування, готова формула.
  • Але в ранніх переказах удару немає. Вільям Стьюклі 15 квітня 1726 року пив чай із Ньютоном у саду в Кенсінгтоні й записав його слова: думка про тяжіння прийшла, коли Ньютон у задумі сидів і бачив, як падає яблуко.
  • Запитання було не про біль від удару. Ньютон міркував, чому плід падає прямовисно до землі, а не вбік чи вгору.
  • У 1727 році Вольтер переказав сюжет зі слів небоги Ньютона Кетрін Бартон: Ньютон гуляв у саду й побачив, як яблуко впало з дерева. Про удар по голові там теж не йдеться.
  • Пізніше деталь про удар додав літератор Ісаак Д’Ізраелі. У XIX столітті математик Август де Морган назвав її прикрасою до чужої розповіді й зазначив, що не знайшов джерела, звідки взявся удар.
  • Не додавайте удар для наочності: ні Стьюклі, ні Кондуїт, ні Вольтер його не описують. Якщо джерело цього не підтверджує, така деталь перетворює переказ на байку.

Що відомо про падіння яблука?

  • Падіння яблука як привід для роздумів і удар по голові — різні твердження. Перше спирається на кілька переказів зі слів самого Ньютона. Друге в цих записах підтвердження не має.
  • Сюжет записав і Джон Кондуїт — чоловік Кетрін Бартон і помічник Ньютона на Монетному дворі. У нотатках після смерті Ньютона він пов’язав перший натяк на систему тяжіння з яблуком, що впало з дерева, коли Ньютон під час чуми 1665–1666 років сидів у власному маєтку.
  • Схожу версію передавали й через Мартіна Фолкса. Рукопис спогадів Стьюклі зберігає Королівське товариство: у ньому яблуко падає, але не б’є Ньютона.
  • У ранніх переказах можна підтвердити таке:
  • Ньютон на схилі літ розповідав кільком близьким людям про яблуко.
  • Ідеться про 1665–1666 роки, маєток Вулсторп і перерву в навчанні через чуму.
  • Жоден із цих ранніх записів не описує удару по голові.
  • У «Началах» 1687 року цього епізоду немає.
  • Ці записи не доводять, що яблуко впало поруч із Ньютоном у конкретну мить. Вони показують, що анекдот походить від самого Ньютона, а не зі шкільного підручника XX століття.
  • Записи не дають перевірити, наскільки точно літній учений пам’ятав сад через шістдесят років. Частина істориків вважає, що розповідь була відшліфована на схилі літ, зокрема через суперечку з Гуком про пріоритет.
  • National Trust доглядає в саду Вулсторпа яблуню сорту Flower of Kent і показує її як дерево з цієї історії. Це кулінарний сорт: плоди зелені з червоним рум’янцем, різного розміру.
  • Яблуня не є протоколом події. Вона підтверджує, що в маєтку були сад і яблуня, але не показує, куди впав конкретний плід.

Чому згадують яблуко й тяжіння?

  • У цій історії яблуко — привід для запитання, а не саме відкриття. За переказом Стьюклі, Ньютон міркував, чому плід падає до центра Землі.
  • Далі виникає питання: якщо речовина притягує речовину, чи може те саме тяжіння діяти на Місяць? Інакше Місяць не лишався б на орбіті. Сад дає поштовх до роздумів, але відповідь потребує розрахунків.
  • Між садом і книжкою минув значний час. Якщо взяти 1666 рік як рік перебування у Вулсторпі, а 1687-й — як рік виходу «Начал», різниця становить 21 рік: 1687 − 1666 = 21. Якщо рахувати від 1665-го, вийде 22 роки.
  • Різниця залежить від того, що саме датувати: перший натяк чи публікацію. Ньютону ще треба було показати, що куляста Земля притягує так, ніби вся її маса зібрана в центрі. Без цього порівняння падіння яблука з рухом Місяця лишалося прикидкою.
  • Залежність, яку Ньютон згодом записав, теж не випливає з одного плода: сила зростає з добутком мас і спадає як квадрат відстані. Якщо подвоїти відстань, сила стане вчетверо меншою, бо 2² = 4. Це вже розрахунок, а не сад.
  • Яблуко ставить запитання, чому плід падає вниз, — і на цьому його роль закінчується.

Які деталі спотворюють переказ?

  • Перша помилка — ототожнювати анекдот із «Началами». Книга вийшла 1687 року за участі Едмунда Галлея: він домагався публікації й оплатив друк.
  • Друга — приписувати Ньютону вигук «еврика». Його пов’язують з Архімедом, а не з Вулсторпом.
  • Третя — вважати, що до Ньютона про тяжіння ніхто не думав. Суперечка з Гуком показує, що ідея притягання вже була в обігу; Ньютон дав розрахунок і сформулював загальний закон.
  • Перевіряючи переказ, запитайте себе: хто його записав? Чи згадується в записі удар по голові? Чи відокремлено поштовх до думки від готової теорії?
  • Якщо переказ стверджує, що яблуко вдарило Ньютона, це не версія Стьюклі. Наприклад, у шкільному абзаці можуть стояти поруч три твердження: яблуко влучило в голову, Ньютон одразу зрозумів закон, а сталося це в Кембриджі. У записах 1726–1727 років удару немає; шлях від саду 1665–1666 років до «Начал» 1687-го зайняв близько 21 року, а Ньютон перебував у Вулсторпі, Лінкольнширі, куди поїхав, коли Кембридж закрився через чуму.
  • Після такої перевірки лишається обережне формулювання: Ньютон побачив, як падає яблуко, довго працював над розрахунками, а в «Началах» яблука немає.
  • Що це означає для вас: якщо почуєте, що яблуко влучило Ньютону в голову, уточніть: йому приписують розповідь про яблуко, яке впало в саду Вулсторпа. Ранні записи не підтверджують удару.

Схоже

Залишити коментар

Адреса пошти не публікується. Коментарі проходять перевірку модератором.